Весняний дощ
Сьогодні, згідно прогнозу погоди, пройшов дощ. Хоч він і весняний, але таке враження, що сьогодні знову повернулася осінь.
Дув сильний вітер з Півночі, низько летіли хмари. То вщухаючи, то знову пускаючись, протягом першої половини дня йшов холодний дощ.
І тільки квітучі дерева і бруньки, що розпускаються, говорили нам про те, що це весна.
Цвітуть яблуні, груші. Відцвітають вишні і ченешні. Кизил вже давно відцвів. Ще трохи теплої погоди і дощів і ми будемо з врожаєм.
А дощів то заріз треба. Зима в цьому році була безсніжна, а навесні не випало жодного нормального дощу. Цей дощ перший. В річках і криницях впав рівень води. Пиуть, що це найменший рівень води в річках за останні десятиліття.
Минулої осені я посадив три кущі Магонії падуболистої. Кущики перезимували, два з них, котрі більші, почали навіть пускати молоденькі пагони. Але, все рівно, вигляд у них не зовсім здоровий, хоч я їх і поливав регулярно.
Суха погода давала про себе знати. Суха, а іноді і холодна. Вночі часто буди заморозки. І хоча Магонія падуболиста заморозків не боїться росту мінусові температури не прискорюють.
До речі: Магонія падуболиста це родич барбарису. В нас барбарис теж є. І росте він не далеко від магонії.
Колись в інтернеті мені на очі потрапила інформація, що барбарис є розсадником якогось грибка, який потім вражає злакові культури: пшеницю, жито тощо. В давнину у знатних людей була мода садити барбарис, як декоративну культуру. А поля селян потерпали від грибка, який поширювали кущі барбарису. Селяни тихцем вирубували панські кущі, щоб вберегти свою пшеницю і жито від напасті.
